Заходи міського та шкільного рівнів

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА: ПОНЯТТЯ, УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ ПРОЖИВАННЯ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Година спілкування 8 клас

Автор: Побережник О.С.,

вчитель географії та біології

Мета уроку: охарактеризувати екологічні проблеми регіону проживання, причини та наслідки забруднення середовища для життя і здоров'я; формувати навички дотримання правил поведінки на природі; вчити розуміти необхідність виконання правил безпечної поведінки; продовжувати виробляти алгоритми необхідних дій у небезпечних ситуаціях; сприяти формуванню у дітей екологічної свідомості, усвідомлення ними цінності та унікальності природи; вчити дбати про своє довкілля і переконувати інших не забруднювати його.

Обладнання уроку: відеослайди на комп'ютері: відеослайд-таблиця "Показники залежності захворювань від якості екологічного стану довкілля", відеослайд-таблиця "Показники залежності захворювань від якості екологіч­ного стану довкілля"), відеослайд "Відповідальність за екологічні злочини", екологічна карта України, малюнок " Дерево Надії".

Хід заходу

                                                                                                                                            I.  Вступна частина (1 хв.)

(учні попередньо об’єднуються на групи: Кожна група готує презентацію.)

1.                 Ознайомлення учнів з темою і цілями тренінгу.

2.                 Вправа "Знайомство" (2 хв.)

 Продовжити фразу: "Я пишаюся тим, що…".

 Мета - підвищення самооцінки.

3.                 Вправа "Очікувані результати" (2 хв.)

 Учням пропонується написати на паперових листочках, чого саме вони очікують від тренінгу. Свої очікування вони кладуть біля "Дерева Надії".

4.                 Вправа "Правила" (2 хв.)

 Діти повторюють правила роботи тренінгу:

-                      бути уважним;

-                      бути активним;

-                      вміти слухати;

-                      говорити по черзі;

-                      дотримуватися регламенту;

-                      бути толерантними.

                                                                                                                                                     II. Основна частина.

1.                Мозковий штурм (2хв.)

«Що таке екологічна безпека?»

 Екологічна безпека – це стан захищеності природного середовища й життєво- важливих інтересів людини від негативного впливу господарської діяльності, надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а також їхніх наслідків.

 Місце, в якому ми живемо, може бути екологічно небезпечним. Наприклад, якщо поряд із будинком перебуває завод, який забруднює повітря, або під вікнами вашого будинку збудували автозаправну станцію. Екологічні проблеми в кожному регіоні свої. В одних місцях існують проблеми з питною водою, в інших - проблеми з вивезенням сміття, подекуди – автотранспорт так забруднює повітря, що людям важко дихати.

2.                Інформаційне повідомлення (2 хв.)

 Подивіться на екологічну карту України. Яка екологічна ситуація довкілля в районі вашого проживання?

Група "Екологи" підготувала інформацію про екологічний стан навколишнього середовища.

1. Презентація групи " Екологи" (6 хв.)

 Сьогодні захист навколишнього середовища висувається на перший план. Наслідки недостатньої уваги до проблеми можуть бути катастрофічними. Йдеться не лише про благополуччя людства, а про його виживання. Особливо тривожно те, що деградація природного середовища може виявитися необоротною.

 Забруднення вод завдає шкоди здоров'ю людини й рибним запасам. Деградація сільськогосподарських угідь призвела до посухи й ерозії ґрунтів у багатьох районах. Наслідками цього є недоїдання, голод, хвороби. Забруднення повітря завдає все більш відчутних збитків здоров'ю людей. Масове знищення лісів негативно позначається на кліматі та скорочує біорізноманіття, генофонд. Серйозною загрозою для здоров'я є зменшення озонового шару, що захищає від шкідливих випромінювань Сонця. До катастрофічних змін у кліматі Землі призводить "парниковий ефект", тобто глобальне потепління в результаті збільшуваних викидів у атмосферу вуглекислого газу. Нераціональне використання мінеральних і живих ресурсів призводить до їх виснаження, що знов-таки створює проблему виживання людства. Зрештою, аварії на підприємствах, пов'язаних з радіоактивними й отруйними речовинами, не кажучи вже про випробування ядерної зброї, заподіюють величезних збитків здоров'ю людей і природі. Досить згадати про аварії на Чорнобильській АЕС і американському хімічному заводі в Індії. Значних збитків навколишньому середовищу завдають збройні конфлікти, про що свідчить досвід воєн у В'єтнамі, Камбоджі, Перській затоці, Югославії .

На стан довкілля впливають:

1.                Природні чинники: вулканізм, селі, посухи, повені, грози, пожежі в природі тощо;

2.                Антропогенні чинники: навмисний вплив (зміни структури земної поверхні, енергетичного і теплового балансу, склад атмосфери) та побіжні зміни (шуми, вібрація, електричні і магнітні поля, радіоактивні та фотохімічні процеси).

Цифри і факти:

-                      щорічно з поверхні Землі зникає один вид крупних тварин і щоденно один вид дрібних тварин;

-                      щорічно в простір світового океану виливається 6 млн. тонн нафти і мазуту;

-                      одна тонна нафти в океані розливається на 12 кв. кілометрів поверхні;

-        40 % кисню на земній кулі виробляється планктоном океану.

Учні аналізують відео слайд-таблицю "Небезпечне довкілля" (табл. 13).

Таблиця 13.

Небезпечне довкілля

Джерела забруднення атмосфери	Види забруднення
Промислові підприємства забруднюють атмосферу шкідливими відходами свого виробництва.	Хімічне
Теплові електростанції викидають в атмосферу багато тепла, забруднюють її продуктами згоряння. Лінії електропередач здійснюють електромагнітне забруднення. Викиди.	Теплове, електромагнітне, хімічне
Транспорт забруднює викидами газами, підвищує рівень шуму, здійснює теплове та електромагнітне забруднення атмосфери.	Шумове
Аварії на атомних електростанціях можуть спричинити радіоактивне забруднення.	Радіоактивне

Ми, екологи, чимдалі наполегливіше говоримо про необхідність розв'язання екологічних проблем. Зовсім недавно ми стали розуміти, що людина спричиняє такі зміни в екосистемі Землі, які шкодять їй самій нині й загрожують у майбутньому. Переважна більшість жителів планети сьогодні гине з вини людини. Еволюція необоротна, і зниклі види вже ніколи не відродяться на Землі.

 Щовесни багато "любителів" природи підпалюють торішню траву на схилах пагорбів. Вважається, що спалена трава вдобрює ґрунт і це сприяє бурхливому зростанню рослинності. Але при цьому гине безліч комах та їхніх личинок! Після такої процедури обгоріла територія втрачає десятки видів комах, для яких зниклі рослини були домівкою та пасовищем. А птахи? Зникнення їхньої бази живлення — рослин і комах — призводить до того, що пернаті залишають свої обжиті місця. Отак складається ланцюжок збіднення природи. Звичайно ж, люди, які полюбляють дивитися на вогонь, навряд чи думають і зна­ють про наслідки. Це також типовий приклад екологічної неосвіченості.

— Який зв'язок існує між станом навколишнього середовища та захворюванням населення?

2. Презентація групи " Лікарі" (5хв.)

 Учні характеризують вплив забрудненого середовища на здоров’я людини.

Негативний вплив на здоров'я людини хімічних забруднювачів атмосфери:

-                     вуглекислий газ: небезпечний для людини при концентрації понад 10 %. Спричиняє парниковий ефект;

-                     чадний газ: надзвичайно небезпечна речовина; навіть у невеликих концентраціях згубно впливає на людину, тому що заміщує кисень у її крові;

-                     сірчаний газ: тривала дія навіть незначних його концентрацій викликає легеневі й шлункові захворювання. Сірчаний газ реагує з краплинами води у повітрі і перетворюється на сірчану кислоту, що підвищує кислотність опадів;

-                     вуглеводневі сполуки: тривала їх дія підвищує ризик онкологічних захворювань;

-                     оксиди азоту: подразнюють дихальні шляхи людини, руйнують гемоглобін у крові, знижують кров'яний тиск. Вони є джерелом утворення озону та інших елементів фотохімічного смогу. Реагують з краплинами води, які є в повітрі, й перетворюються на азотну кислоту, що підвищує кислотність опадів;

-                     озон: перевищення допустимих концентрацій озону (0,1 мг/м3) у кілька разів загрожує серцевим нападом, безсонням, зниженням зору. А якщо концентрація озону зросла до 8 мг/м3, через кілька годин виникає набряк легенів, що загрожує смертю.

Презентація відео слайду-таблиці "Показники залежності захворювань від якості екологічного стану довкілля" (табл. 14).

Таблиця 14.

Показники залежності захворювань від якості

екологічного стану довкілля

Значний показник залежності захворювань від якості екологічного стану довкілля.	Середній показник залежності захворювань від якості екологічного стану довкілля	Помірний показник залежності захворювань, від якості екологічного стану довкілля
Професійні захворювання. Онкозахворювання. Генетичні дефекти. Алергози. Токсикози. Ендемічні захворювання	Загальна висока смертність дітей. Загострення хвороб серцево-судинної системи та хвороб дихальної системи (хронічні бронхіти у дітей)	Хронічні бронхіти і пневмонії у дорослих і дітей. Серцево-судинна патологія та патологія вагітності

- А чи існує відповідальність за екологічні злочини?

3. Презентація групи " Юристи" (5хв.)

Аналіз відео слайду " Відповідальність за екологічні злочини" (табл. 15).

Таблиця 15.

Відповідальність за екологічні злочини

Стаття ККУ	Вид злочину	Строк позбавлення волі (років)	Розмір штрафу (кількість мінімальних зарплат)	Виправні роботи (років)
Глава X. Злочини проти суспільної безпеки, громадського порядку і здоров'я людини
2071	Жорстоке поводження з тваринами	—	до 40	до 6 місяців
2281-2282	Забруднення водойм і атмо­сферного повітря	до 5	15-120	до року
2282	Забруднення моря речо­винами, шкідливими для здоров'я людей і тварин, ре­сурсів моря	від 1 до 5	Від 100 до 900	—
287	Незаконне ввезення на те­риторію України відходів і вторинної сировини	до З	від 75	—
22810	Залучення неповнолітніх до організації збору відходів (як і вторинної сировини), небезпечних для здоров'я	до 5	від 15-30 до 50-100	—
2271	Приховування або зміна ві­домостей про стан екологіч­ного оточення або захворю­ваність населення	до 3	60-160	до року

- Чи знаєте ви, хто такий Петро І? Як ще його називали? (Петро Великий) Він зробив величезний внесок у справу охорони природи, створивши укази про охорону природи. Поясніть екологічний зміст цих указів:

-                     указ про заборону чищення під ріллю лісів понад ріками, розпорядження чистити їх за 30 верст від них (для збереження вологи);

-                     виділення заповідних дерев;

-                     заборону робити дубові домовини;

-                     заборону пасти худобу в лісах;

-                     заборону продавати ліс за кордон;

-                     заборону поміщикам рубати ліс без дозволу спеціальної комісії;

-                     заборону викидати сміття в Неву.

-                     Петро І вимагав беззаперечного виконання своїх указів. За порушення указу про вирубування дерев накладався штраф, а після третього випадку злодії відправляли на заслання. Тих, хто викидав сміття в Неву, засилали на вічну каторгу. Оскільки люди в той час не знали грамоти, цар звелів читати укази про охорону природи в церкві. До Петра І і 200 років після нього ніхто не виносив питання охорони природи на державний рівень.

-                     А чи можна на даний час покращити стан довкілля?

-                     Що на вашу думку можна і необхідно зробити?

-                     (Ваше завдання – скласти проект щодо зменшення негативного впливу забруднювачів на довкілля)

-                     Робота в групах (6 хв.)

-                     (Кожна група проектує свій проект. Пропозиції всі фіксуються на дошці).

-                     Заходи щодо зменшення негативного впливу забруднювачів на атмосферу

1.                Впровадження новітніх технологій енергозбереження та альтернативних джерел енергії, наприклад, вітрової.

2.                Збільшення зелених насаджень.

3.                Контроль за викидами СО в атмосферу.

4.                Дотримання правил експлуатації печей і камінів (не зачиняти заслінку до повного згоряння палива в печі).

5.                Перевірка тяги перед увімкненням газових приладів.

6.                Уникання паління і перебування в накуреному приміщенні.

7.                Встановлення ефективних споруд на підприємствах.

8.                Очищення газу і нафтопродуктів від сірки.

9.                Посилення екологічного контролю за викидами в атмосферу.

10.           Встановлення штрафів за забруднення атмосфери.

11.           Впровадження природозахисних технологій на виробництві.

12.           Удосконалення існуючих і створення принципово нових моделей дви­гунів, що працюють на екологічно чистому паливі.

13.           Встановлення каталізаторів на нових моделях автомобілів.

14.           Впровадження заходів з обмеження руху автомобільного транспорту.

3 "Пантоміма" (5 хв.)

(Клас поділяється на дві групи. Кожна з груп виконує своє завдання).

Ви з друзями у вихідні вирішили відпочити в лісі на природі.

Завдання І групи. При допомозі пантоміми показати як правильно себе вести в природі.

Завдання ІІ групи. При допомозі пантоміми показати як не треба себе вести в природі.

А як ми з вами можемо допомогти природі, тобто собі ?

Мозковий штурм.

Презентація відео слайду на дошці.

- Давайте разом з вами розробимо правила чемності у матері – Природи:

1.                Не чіпай, не вбивай звірів. Пам'ятай, вони тут господарі, а ти у них в го­стях.

2.                Не чіпай гнізд птахів, не лови пташенят. Сиротам-пташенятам немож­ливо вижити в природі.

3.                Не забирай з лісу їжаків. Вони — санітари лісу, і потрібні йому.

4.                Не кричи в лісі, інакше не дізнаєшся, що тут відбувається. Не почуєш, як стукає дятел, як цокає білка, як співає лісовий хор птахів.

5.                Ходи в лісі стежками: в траві вирує лісове життя. Не роби боляче лісо­вим жителям.

6.                Уміло збирай гриби, розумно рви лікарські рослини, квіти. Бо без них земля не квітне.

7.                Не розпалюй в лісі вогнищ. Пожежа в лісі — велика біда.

8.                Просто будь в лісі Людиною.

                                                                                                                                       III.  Завершальна частина.

1.                Рефлексія (2 хв.)

Чи здійснились ваші очікування? Якщо здійснились, то приклейте свої листочки на дерево, якщо ні – залишіть на місці.

Продовжіть фразу:

"Сьогодні на тренінгу я зрозумів…"

2.                Домашнє завдання. (2 хв.)

3.                "Прощання" . (3 хв.)

Слово вчителя: "Сядьте зручно. Руки покладіть на коліна долонями догори, заплющіть очі. Привітайтесь: "Добрий день, ясне сонечко; добрий день, вітерець; добрий день, чиста водичко; добрий день, добрі люди!" Усміхніться! Подумки ще раз побажайте природі процвітання, людям — здоров'я, щастя і добра. Уявіть, як ви посилаєте свої побажання. Щось тепле розливається по ваших руках, голові, усьому тілу. А тепер розплющіть очі. Ви будете здоровими і щасливими, доки даруватимете тепло своєї душі Природі і людям!".

      Результат.

Після тренінгу учні повинні вміти:

-                      характеризувати екологічні проблеми свого регіону проживання;

-                      знати причини їх виникнення;

-                      знати як впливає забруднене середовище на здоров’я людини;

-                      захистити себе від негативного впливу забрудненого середовища;

-                      правильно вести себе в природі;

-                      правильно діяти у небезпечних ситуаціях;

-                      дбайливо ставитись до свого довкілля і переконувати інших не забруднювати його.

ПРИРОДА – НАШ ДІМ, БЕРЕЖІМО ЙОГО!

Виховний захід

Автор: Довгополюк І. О.,

вчитель інформатики

Мета. Формувати уміння встановлювати взаємозв'язок між природними об'єктами; підсумувати пізнавальні інтереси учнів, сприяти вихованню в них почуття прекрасного; виховувати бережливе, господарське ставлення до природи, бажання зберегти нашу планету від екологічних лих, охороняти й примножувати її багатства й красу.

Хід заходу

Учитель. Друзі! Сьогодні ми з вами проведемо екологічний турнір. Пильно погляньте мені у очі, зарядіться від мене енергією, подивіться один на одного та усміхніться, налаштуйтесь на роботу.

Учитель. Дивосвіт

Дивосвіт, дивосвіт.

Хто придумав оцей світ?

Землю красну таку

У зеленому вінку,

Всі ці квіти і ліси,

І пташині голоси ?

Ліс і річка, і поля –

Це ж усе моя земля !

Згадаємо з вами. Що сонце, вітер, гори, ліси, моря, птахи, риби – все це .... (природа). Це наше благо, наше багатство, наше здоров'я.

Людина тісно пов'язана з природою. Адже говорять, що й людиною вона стала тоді, коли побачила різнобарв'я природи, коли почула спів жайворонка, тьохкання солов'я, коли відчула запахи квітів, а серед буйноцвіття дерев почула музику березового гаю.

Що ми відносимо до живої природи ? (Відповіді дітей).

Здавна люди вірили в богів – покровителів усього живого на Землі. Такою покровителькою рослин вважали богиню Флору, а покровителькою тварин – богиню Фауну. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний – фауною.

Були в матінки – Природи дві донечки такої вроди:

Хто їх побачив хоч на мить, не зміг забути й розлюбить.

Голубооку звали Флора, у неї очі, наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна – швидка, як вітер, могла за птахами летіти.

І за оленями стрибати та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили, відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати в придане їм подарунки дати:

 Мрійливій Флорі – світ рослин, а Фауні швидкій – тваринний.

Живуть в легендах і понині всього живого дві богині.

Сьогодні ми поділимося на команди і трішечки позмагаємося та побачимо хто ж з вас краще вивчає наше довкілля.

I команда – «Флора»

II команда – «Фауна»

1 конкурс (для обох команд)

Бліц – турнір

1. Якого птаха називають лікарем лісу? (дятел)

2. Яке дерево не скидає листя? (ялина)

3. Де в рослини утворюються поживні речовини? (в листках)

4. Який лісовий мешканець сушить гриби на деревах? (білка)

5. Чому мурахи ввечері поспішають додому? (закриються ходи)

6. Який птах витримує температуру до мінус 110 С°? (гусак)

7. У кого з птахів найдовший дьоб? (лелека до 19 см)

8. Який птах літає найшвидше? (сокіл-сапсан до 300км/год)

9. Який птах має найдовший язик? (дятел 14 см)

10. Які пташки занесені до Червоної книги України? (лелека чорний, журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан.)

2 конкурс «Анаграми»

ЦЯНИСИ ГУРСНІ

КАСОЙ ЛУБГО

БЕЦЬГОРО РОСОКА

3 конкурс «Прислів'я»

«Флора»

Нема ліпшої краси – ніж гаї та ліси .

Природа – наша мати і треба її оберігати.

«Фауна»

Де багато пташок – там немає комашок.

До природи не неси шкоди.

4 конкурс « Поміркуй і розгадай»

«Флора» Кожна команда одержує набір малюнків та фотографій пташок чи тварин і вірші – загадки про них. Серед зображень потрібно знайти про кого йдеться у вірші і прикріпити до потрібного зображення. Перемагає команда, яка правильно і швидко виконає завдання.

Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі.

Дощик їм полоще кіски.

Звуть цих подружок..... (берізки)

У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,

Видивляється у воду.

На свою хорошу вроду. (калина)

Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив – його не займає. (барвінок)

        Це королева квітника,

Гарна і красива.

На стеблах має колючки,

В них захист її й сила. 
(троянда)

«Фауна»

На подвір'ї ходить птах

І співає по складах. (півень)

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст,

Пухова руденька шуба,

Із сосни стриба на дуба. (білка)

Цілий день працюю в гаї,

Діловито дзьобом б’ю.

Я не цвяхи забиваю,

А комашок дістаю. (дятел)

Птах великий і красивий,

Чорний або сніжно-білий,

Гострий дзьоб, тоненькі ноги,

Вернувся із далекої дороги.

Майстер цей зявився рано,

На даху помудрував,

І без цегли, і без крана

Дім собі побудував. (лелека)

На дошці таблиця з малюнками правил поведінки в природі. Діти називають правило. Наприкінці гри всі отримують пам'ятки поведінки в природі.

Пам'ятка

 - Не ламай гілки дерев і кущів.

 - Не руйнуй мурашники.

 - Не рви квітів – вони потрібні рослинам.

 - Не руйнуй пташині гнізда.

- Не можна палити вогонь в лісі.

 Учитель. А зараз підіб'ємо підсумки нашої гри. Послухаємо учнів, які розкажуть про те, як же треба ставитися до природи, дбати про її збереження, щоб наша планета Земля ніколи не зазнала екологічного лиха.

Кожного дня і кожну хвилинку

оберігаймо всяку звіринку.

Тільки добра їм треба бажати

І намагатись не ображати.

2. Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку,

Зупинімось – останній є шанс.

Ця планета не тільки для нас.

3. Вміймо природу любити,

Кожній стеблинці радіти,

В парку, у лісі, над яром.

Цвіту не вирвім задаром,

Гілки не втнім для забави,

Оберігаймо ж повсюди

Шлях і стежину у гаю –

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

Природа нам – як рідний дім,

Вона усім, як мати.

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

В природу із добром іди,

Вона ж тобі, як мати.

Й пташки на різні голоси

Співатимуть для тебе.

І в краплях срібної роси

Побачиш чисте небо.

Й віддячить за добро тобі

Земля теплом родинним.

Люби і бережи її,

будь гідним її сином !

Учитель. Вмійте природу любити,

Вам у походи ходити

І мандруват, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

Учитель. Ось і закінчився наш турнір. Давайте підіб'ємо підсумки

Виступ журі.

Учитель. Поверніться один до одного, подякуйте за співпрацю, потисніть руки.

Результат.

Сформоване в учнів уміння встановлювати взаємозв'язок між природними об'єктами.

ЕКСКУРСІЯ У ЛІС

1 клас

Автор: Панкевич І. В.,

вчитель початкових класів

Мета: показати учням красу природи; розповісти про значення дерев в природі і житті людей; навчати розрізняти дерева, зимуючих птахів; вчити спостерігати за змінами в живій природі взимку; виховувати бажання піклуватися про птахів узимку.

ХІД ЕКСКУРСІЇ

І. Організаційний момент

— Як ви розумієте вислови?

По лісу ходи — під ноги дивися.

Ліс не школа, а усіх учить.

— Сьогодні ми проведемо екскурсію до лісу. Побачимо красу природи, навчимося розрізняти дерева, ви дізнаєтеся, як можна допомогти тваринам узимку.

II. Проведення екскурсії

1.     Робота над загадками

Зимою чорне, весною й літом зелене, а восени жовте. (Ліс)

— Правильно. Це ліс. Чому ви так вважаєте?

В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час.

Від дощу чи від спекоти

Захистять, врятують нас.

Не лягають спать ніколи,

На ногах вони одвік.

Не бояться плину рік,

Ні завій, ні вітру реву.

Хто ж вони такі?.. (Дерева).

— Чи вмієте ви за листям, кронами дерев, за плодами впізнати дерева?

— Які види дерев, лісів ви знаєте?

— Якщо в одному лісі, ростуть береза, дуб, липа, клен, горобина, то як називатиметься цей ліс? (Листяний)

— Але, діти, бувають не тільки листяні дерева. У хвойних дерев хвоїнки — це різновид листочків. Які хвойні дерева можете назвати?

— Чи міняють хвоїнки-листочки сосни і ялини?

(Так, вони не опадають усі разом, це відбувається поступово раз на три роки.)

 Хто в лісі влітку і зимою

Чарує зеленню густою? (Сосна, ялина)

 Всі пани скинули жупани,

Один пан не скинув жупан. (Хвойні дерева)

 Листок колючий,

Стовбур липучий. (Ялина, хвоя, смола на корі)

2.     Гра «Хто більше назве дерев?»

— А тепер скажіть, будь ласка, чи всі дерева скидають листя восени?

— Як називаються дерева, у яких на гілках листочки?

— А чи знаєте ви, діти, для чого дерева скидають листя до зимових холодів? (Листя укриває землю і захищає корені дерев від морозів. Від килима з листя земля не промерзне, під тяжкістю снігу не ущільниться, збереже повітря, а це необхідно для мешканців ґрунту, адже вони розпушують землю і без них не обійтися тощо.)

Учні називають листяні і хвойні дерева.

3.     Гра «Повторюй і додай»

Дуб.

Дуб, клен.

Дуб, клен, береза тощо.

4.     Бесіда

— Як змінилися дерева взимку?

— Як розрізнити взимку хвойні та листяні дерева?

— Яких тварин можна побачити взимку в лісі?

— Що робить узимку білочка?

— Чим вона живиться?

— Спостерігайте за життям білки взимку.

— Чи бачимо ми у лісі птахів?

— Яких з них ви впізнали?

— Дізнайтеся, які птахи залишаються зимувати у нашому рідному краї.

— Піклуйтеся про птахів узимку! Зробіть годівничку й підгодовуйте птахів упродовж усієї зими.

5.     Підсумок екскурсії

— Як змінилися дерева взимку?

— Як розрізнити взимку хвойні та листяні дерева?

— Які птахи залишаються зимувати у нашому рідному краї?

— Розкажіть про зимову екскурсію вдома.

Повідомлення про деякі дерева.

Береза. Білосніжна береза… Скільки пісень, віршів складено про неї! Часто про неї згадують у казках, загадках, приказках. З берези виробляють фанеру, лижі, меблі, багато сувенірів. А береста? Це ж готовий природний папір! У берези є корисний сік.

Дуб. Потужність і велична краса дуба приваблює всіх. Корені його глибоко йдуть у землю, і тому йому не страшні жодні бурі. За старих часів із дуба виробляли кораблі, а зараз — меблі, паркет, вантажні вагони. Кору застосовують у шкіряній справі, а якщо покласти декілька листків у банку з солоними огірками — вони стануть хрусткими, міцними, смачними.

Клен. Клен — бажаний гість усіх парків і вулиць міст. Його різьблене

листя таке гарне під час осіннього листопаду! У клена міцна деревина, її широко застосовують у токарній і столярній справі, в машинобудуванні, а також виготовляють музичні інструменти. У містах клен енергійно засвоює з повітря різні шкідливі речовини. Листя у клена восени червоніє.

Ялина. Це дерево знайоме всім із дитинства. Разом із ним напередодні Нового року до наших будинків приходить казка. У ялиновому лісі можна сховатися від спекотного дня, тому що в ньому завжди похмуро і прохолодно. Живуть ялини дуже довго — до 200 років. З еластичної деревини виготовляють скрипки, меблі, папір. Можливо, книга, що лежить у вас на столі, зроблена з ялини.

— Усі дерева — і хвойні, і листяні — потрібно берегти. Без них наша планета була б мертвою. Не затишно б стало нам усім, не було б такої краси і, звісно, чистого повітря.
Результат.  Збір ілюстративного матеріалу та виготовлення стіннівки  «Таємниці зимового лісу».

ОСІННІ ФАНТАЗІЇ

Свято осені для учнів початкових класів

  Автор: Побережник О. С.,

вчитель географії та біології

Мета: розширити і збагатити знання дітей про пори року;  ознайомити дітей із фруктовими та овочевими рослинами, їх значенням; розширити знання про їстівні та отруйні гриби; вчити правилам поведінки в природі; розвивати увагу, мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, пізнавальні інтереси; виховувати екологічну культуру і свідомість дітей.

Приміщення, де проводитиметься свято, оздоблене великими букетами осінніх квітів; вишуканими букетами з осіннього листя та засушених квіток; виставкою овочів та фруктів, гарно оформлених у казковій формі; фантастичними виробами з гілок, шишок, горіхів, каштанів і т. п. А також оздоблене вишитими рушниками, серветками; кольоровими паперовими листочками та квіточками, які виготовлять діти на уроках трудового навчання. До цього варто залучити і батьків.

Дійові особи:

-                      Ведучий

-                      Ведуча

-                      Осінь

-                      Лісовичок

-                      Білочка

-                      Зайчик

-                      Їжачок

-                      Садівники — 3

-                      Хлібороби — 3

-                      Працівники городів — 3

-                      Беруть участь учні всього класу.

Хід заходу

На сцену виходять ведучі в українському національному вбранні.

Ведучий. Давно вже літо відлетіло

Отак, неначе й не було.

Одразу листя пожовтіло

І десь поділося тепло.

Ведуча. Настала осінь фантастична

Й по небу синьому пливе.

Чарівна, дивна, поетична…

Тепер в ній казочка живе.

Ведучий. Фантазій є у ній багато —

Он в небі диво-кораблі.

Вона до нас прийшла на свято,

Побути в затишку й теплі.

Ведуча. Вона приваблива й красива,

Дарунки людям роздала.

Чарівна, мила і вродлива —

В життя фантазії внесла.

Ведучі йдуть зі сцени і починається дійство. Виходять дівчатка з кошичками, у яких різні грибочки-муляжі. Вони розмовляють між собою.

1 учениця. Ой, дівчатка, яка краса повсюди, ви тільки погляньте! Справжня осінь-чарівниця!

2 учениця. А то! Дуже гарно. Листочки золоті, багряні, жовті, коричневі, різнокольорові!

3 учениця. Правду кажуть, що осінь на рябому коні їздить, бо вся вона така барвиста.

4 учениця. А позавчора цілий день дощило, а сьогодні і вчора так тепло і сонячно. Люди кажуть: «Восени день блисне, а три кисне…»

5 учениця. Ага! В осінній час сім погод у нас — сіє, віє, туманіє, крутить, мете, в’є і зверху ллє.

6 учениця. От і добре, зате сьогодні он скільки грибів назбирали! Послухайте, а де Соломійка поділася?

1 учениця. Невже заблукала? Давайте погукаємо. Соломіє! Соломійко! Агов!

Всі діти гукають. Виходить Соломійка, а в руках у неї два мухомори, вона показує їх дітям.

2 учениця. Ти де пропала, нас перелякала! І що ото ти несеш? Це ж мухомори!

Соломійка. Я знаю, але ж вони такі красиві, що я не втрималася і зірвала, а через них від вас відстала…

3 учениця. А нащо їх зривала, отруйні гриби класти до їстівних не можна, бо всі стануть отруйними.

Соломійка. А я і не кладу, просто вам показати хотіла.

4 учениця. І дуже погано, бо це вони для людей отруйні, а для тварин — це справжнісінькі ліки. Тому їх не треба рвати, збивати, нехай приносять користь тваринам.

5 учениця. Ото йди і віднеси їх під кущик, а сама руки вимий. Соломійка йде, а діти розсідаються на пеньочки. Соломійка повертається і теж сідає з дівчатками.

6 учениця. Дівчата, а давайте про осінь заспіваємо і посидимо, відпочинемо. А з нами всі дерева будуть співати. Всі співають пісню про осінь.(Пісня про осінь)

Дівчата закінчують співати і до них виходять хлопчики з кошичками, у яких горішки.

1 учень. Он ви де! А ми думаємо, хто то так співає? А це ви! Ви що, за грибами ходили?

2 учень. А ми за горіхами, ось погляньте скільки назбирали! Дівчатка встають, підходять з кошичками до хлопців, всі роздивляються, що в кого в кошику.

3 учень. А в лісі так чарівного багато, що ніби в гарній казці побули. Ще дзвоники квітують синювато, а от горіхів скільки ми знайшли!

4 учень. Слухайте! А давайте пограємось у якусь гру. Так же гарно і тепло сьогодні, то що, граємо?

Всі. Так! Давайте гратися!

Гра під музику.

Діти закінчують гру і до них ще підходять дівчатка і хлопчики. Дві дівчинки в бриликах, прикрашених гронами калини і листям з калини, одна дівчинка у віночку з горобини і листя і таким же намистом, хлопчик у брилі, на якому ягоди шипшини.

1 учениця з цієї групи. Привіт, друзі! Як приємно, що ми вас знайшли! А ми по калину ходили. Ось погляньте, яка красива. А вона ще й дуже корисна, від всякої хвороби помічна, простуди лікує, має багато вітамінів!

2 учениця з цієї групи. Так, так! А які з неї чаї смачні, а пироги! Просто чудо!

3 учениця з цієї групи. А я от горобини нарвала, бо калина у нас в саду росте. А от горобина теж просто безцінна при лікуванні різних хвороб. І теж дуже вітамінна, зміцнює імунітет! У ній вітамінів більше, ніж у лимонах, уявляєте?

Учень з цієї групи. А мене бабуся за шипшиною послала, бо це теж непроста ягода! А взимку просто незамінна при простудах. Ото я й нарвав шипшини, щоб була в домі. А сьогодні день такий гарний, сонце аж сміється!

1 учениця з цієї групи. А давайте заспіваємо про калину, діти. Ми ж цю пісню всі знаємо! Комарики-дзюбрики! Ставайте в коло, будемо танок водити! Діти стають в коло , ведуть танок і співають. (Пісня-танок «Ой є в лісі калина»)

1 учень. А хто вірші про осінь знає?

Діти. Я! Я! Я!

2 учениця. Осінь просто чарівна! В ній є різна дивина! І горобина, й калина, є грибочки і малина!

3 учень.  Ходить тихо осінь в гаї і горішки нам збиває. Всім дарунки роздає, в ній багато дива є!

2 учениця з цієї групи. Осінь дуже поетична і туманна, і музична. Вся вона, неначе свято, в ній фантазій є багато!

1 учениця. Ой, які там фантазії! Щось придумають собі таке…

5 учениця. А не кажи! Фантазії на кожному кроці, лише очі закрийте і зараз побачите! Ну, заплющте очі щільно-щільно! І до нас прийде казка! Діти заплющують очі, починає грати музика і на сцену виходить дитина в костюмі білочки з кошичком в руках. Діти розплющують очі і дивуються.

Білочка. Добридень всім! Цей день у році,

Де є дива на кожнім кроці!

І розуміють всі чудово

Людську й тваринну різну мову.

Я білочка швидка руденька,

Метка, пухнаста і легенька.

Збираю в лісі я горішки,

Гриби смачні і гарні шишки.

В кубельці гарно поскладаю —

Їду на цілу зиму маю!

2 учень. О! Білочко! Ми теж тобі дамо горішків, щоб у тебе більше було!

2 учениця. А я дам тобі гарненького грибочка. На!

Білочка. Дякую! Дякую, діти, я така рада, що зустрілась з вами!

Білочка стає збоку, розглядає свій кошичок. Грає швидка музика. На сцену вискакує дитина в костюмі зайчика.

Зайчик. Я зайчик-побігайчик, стрибайчик і рилисто.

 Нічого я не запасаю, бо й хатки власної не маю.

 Я сплю завжди, де доведеться, і їм усе, ну, що прийдеться.

 А від біди і від тривоги мене рятують довгі ноги.

 А взимку я гілки згризаю. Від вовка й лиски утікаю.

Зайчик відходить і стає коло Білочки. Грає музика і на сцену виходить їжачок.

Їжачок.  А я сіренький їжачок увесь із гострих голочок.

 А їжачки усі маленькі і ніжки наші коротенькі.

 Кубельце вимощу листочком й згорнуся сам увесь клубочком.

 Зимою холодно гуляти, тому я взимку буду спати.

А скажіть, діти, ви знаєте, хто ще залягає на зимову сплячку?

Діти. Кажани! Ведмеді! Борсуки! Змії! Жаби!...

Їжачок. Молодці, діти! Ви багато знаєте, але пам’ятайте, що взимку цих тварин не можна турбувати, щоб вони не загинули. Їжачок відходить до Білочки і Зайчика, грає музика і виходить Лісовичок. На його брилі — листочки, шишки, жолуді, горішки, він в полотняному одязі або під колір осіннього лісу.

Лісовичок. Добридень вам, хороші люди!

Хай мир і щастя з вами буде.

На цім осіннім гарнім святі

Я дуже хочу вам сказати,

Щоб ви наш ліс оберігали,

На пустирях ліси саджали.

Бо ліс хорошу здатність має,

Він нам повітря очищає,

Дає плоди для всіх хороші

І просто так, а не за гроші.

Тваринам рилисток дає.

Ще в лісі диво-казка є.

Я — лісовик, я — чарівник,

Про ліс я добре дбати звик!

Лісовичок відходить. Грає музика і на сцену виходить Осінь у красивому жовтому вбранні, з вінком з жовтого листя на голові, з квітами…

Осінь. Я осінь золота і ваша мрія,

Хто в добрий час фантазувати вміє

До того я іду на гарне свято,

Щоб принести вам радості багато.

То ж потанцюймо всі осінній вальс,

Заграй же, музико для нас!

Грає музика, діти з Осінню танцюють вальс. Музика стихає і всі йдуть зі сцени. А на сцену піднімаються по дві дівчинки і хлопчик: хлібороби, садівники і працівники городів (9 дітей) в українських костюмах, у дівчаток на головах віночки. Хлібороби стають посередині, інші по боках. У хлопчиків у руках на вишитих рушниках підноси з дарами природи. Дівчатка з обох боків тримають кінці рушників. У хліборобів — хліб, і в кожного з дітей — в’язанки бубликів на шиї, як намисто; у садівників — піднос з фруктами, в городників — піднос з овочами, не багато, щоб діти могли втримати.

Хлібороби. 1.Ми — хлібороби! Кожен день у полі,

Щоб колосився щедро рідний край,

Щоб хліба на столі було в усіх доволі,

Щоб був завжди високий урожай.

1.     Щоб ми ніколи не були голодні,

В добрі й достатку вік свій прожили.

Ми щедро хліб вирощуєм сьогодні,

Щоб не голодні — ситі всі були.

2.     Прийміть від осені дари оці чудові,

В достатку повнім, в радості живіть

І будьте всі щасливі та здорові,

Любов і світло у душі несіть!.

Діти підходять до рампи, вклоняються і передають хліб мамі і татові, ті дякують і кладуть хліб на стіл, що біля сцени. Діти стають на своє місце на сцені. (Пісня про хліб)

Городники. 1. А ми з весни до осені в городі,

Вирощували моркву й бурячок,

Картоплю, редьку, що завжди у моді,

Цибулю, огірочки, часничок.

3.     Та помідори, й гарбузи пузаті,

Капуста і квасоля, щоб були.

Щоб гнулись від їди столи у нашій хаті,

Щоб сила й міць у кожного росли.

4.     Прийміть від осені дари оці чудові,

В достатку повнім, в радості живіть.

І будьте всі щасливі та здорові,

Любов і світло у душі несіть.

Діти теж кланяються і віддають піднос з дарами батькам, а ті кладуть їх на стіл. Діти повертаються на місце. (Пісня про овочі)

Садівники. А ми зростили яблука і груші,

Айву і сливи, виноград, як мед!

Щоб сонечком світились ваші душі,

Щоб у житті ви йшли завжди вперед.

Щоб кожен день солодкі фрукти їли,

І вітамінні соки всі пили.

І, щоб в житті ніколи не хворіли,

В гармонії з природою жили.

Прийміть від осені дари оці чудові,

В достатку повнім, в радості живіть.

І будьте всі щасливі та здорові,

Любов і світло у душі несіть!

Підносять батькам фрукти, кланяються і стають на місце.

Пісня про фрукти.

Всі виходять зі сцени, а на сцену піднімаються чотири учні і читають вірші на закінчення свята.

1 учень. А на столах в нас фрукти фантастичні

І овочі, і хлібний коровай.

От бурячки червоні симпатичні

І гарбузів великий урожай.

2 учень. Це чари осені, її барвисті шати.

І труд людей, що в цих плодах ожив.

Яких фантазій можна ще шукати,

Трудився кожен на землі, як вмів.

3 учень.А наша осінь золота й крилата

В небесну даль уже кудись пливе.

На диво і фантазію багата,

Бо казка чарівна у ній живе.

4 учень. То ж з нами разом й ви пофантазуйте,

Відчуйте скільки в осені тепла!

І солоденьких бубличків скуштуйте,

Що фантастична осінь принесла.

Всі учні класу виходять на сцену і співають пісню про осінь.(Пісня про осінь). Батьки учнів пригощають бубликами, хлібом і фруктами гостей, що знаходяться в залі, і артистів.

Результат.

Підготовка пам’ятки про їстівні та отруйні гриби та правил поведінки в природі.

КВІТИ – ЦЕ ІСТОРІЯ НАШОГО НАРОДУ

Сценарій свята

Автор: Панкевич І.В.,

 вчитель початкових класів.

Мета виховного заходу: збагатити знання учнів про чудодійні обереги нашого життя – квіти; виховувати глибокі почуття любові до маминої пісні, рідного краю, батьківського народу; сприяти розвитку творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.

Обладнання: святково прибраний зал. На центральній стіні залу – великий вінок, по боках його – довгі рушники.

Лунає фонограма пісні «Тече вода…» у виконанні С. Ротару. Дівчатка в національному одязі виконують танець.

Ведучий. Людина з’являється на світ маленькою і безпомічною. Як навчити робити її перші кроки, як виховати здоровою і розумною, чесною, кмітливою і доброю? Ці проблеми та їх вирішення протягом віків формувалися у велику педагогічну мудрість – народну педагогіку. Народознавство – це і ніжна, щира, заспокійлива мамина пісня над колискою немовляти і приваблива саморобна іграшка подарована батьком, це бабусина чарівна казка і дідусева бувальщина, це праця, любов і повага до отчого дому, неозорих степів, зелених Карпат, поліських пущ до широких ланів Придніпров΄я, вільних причорноморських просторів і задумливих берегів зачарованої Десни – то великі і красиві землі України. Пізнання світу починається з добра, природа, зокрема рослинний світ, були добрим творцем для людини, яких вона шанувала і яких обожнювала у всі часи. Тому сьогодні ми поговоримо про вічні супутники людського життя і в горі, і в радощах – квіти.

Учень1. Україно! Краю милий,

Краю золотавий,

Поля твої широкополі,

Пісні дзвінкоголосі,

Міста наші рідні,

Сади пишноцвіті,

Пшениці ряснії,

Городи багаті.

Учень 2. Українська земле!

Де є краще? Де миліше? 

Як не на Вкраїні! 

Тут городи і сади, 

Тут яблука і гарбузи, 

Тут олія й буряки, 

Тут ягоди червоні, 

Тут пшениці золоті, 

Тут ріки молочні, 

Кавуни красносочні, 

Худоба і птиця і всяка пашниця. 

Учень 3. Я землі цієї паросток зелений,

Я землі цієї крапля дощова, 

Заплелись у мене, прирослись до мене жито і дерева, квіти і трава. 

Учень 4. Як багато різнобарвних квітів розквітають на нашій землі. Їх так люблять всі люди на світі, і дорослі і діти малі. 

Учень 5. Ніжні квіти дарують нам радість, радість серцю, душевне тепло. Земля стала б сумна, як могила, якби квітів на ній не було. 

Учень 6.Нема жита без колосся, нема ночі без роси. Якби в нас не було квітів, то б не знали ми краси. 

Ведучий. Палахкотять біля вікон українських осель животрепетним вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв΄ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток, м’ята – ці незрадливі обереги нашої духовної спадщини. Усім хто вирушив в далеку дорогу, хто волею долі опинився далеко від батьківського дому, вони нагадували: «Така земля мила, де мати народила». Учні виконують пісню «Синові».

Ведучий. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, у вазонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках, фіранках. Ними розмальовують печі, стіни осель. Засушені клали за образи, з них робили різні напої, відвари. А ще квіти нашивали на наш національний одяг.

Учень 1.Всюди квіти – самоцвіти, їх дарують батькам діти. Юнак дівчині дарує, як любов до неї чує. Переможців як вітають, живі квіти їм вручають. 

Учень 2.Квітів, як піску у морі, листя у зеленім борі. Щоби їх перелічити, треба двісті років жити. Чорнобривці, орхідеї, гладіолуси, лілеї, магнолії і гвоздики – квіти дрібні і великі… серед них це рівні гожі – пелюсткові ніжні рожі.

Учень 3.Любіть квіти, любі діти. Гру барвистих кольорів. Це краса наших парків, наших шкіл і всіх дворів.

Ведучий. Найбільша відзнака українського національного вбрання – віночок зі стрічками.

Сплетімо вінок український сьогодні із мальв, чорнобривців, калини, з барвінку та жита, м’яти, нагідок, з жоржин, чебрецю та вербини, і ромашок, і волошок повні поли нарвемо. На межі квіток пахучих ми віночок сплетемо.

Ведучий. Український віночок оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вони бувають різних видів. Є вінок лавровий. Його одягали на переможців. Терновий вінок завжди був символом страждання. А є ще віночок український, він символізує молодість і кохання, може визначити долю. Дівочий віночок носять юнки кожної весни і літа. Весільний віночок одягають тільки раз – на весілля. 

Ведучий.А чи знаєте ви ці квіти? Давайте проведемо квіткову вікторину «Віночок». Два учні загадують, а всі присутні дають відповіді.

Учень 1. На городі тичка, а на тичці капличка. Без вікон, без верха, а в ній людей без числа. (Мак) 

Учень2. Синьоока чарівниця, де вінки вона спліта, - часто в полі в нас вертиться пшениці рідкі і жита. (Волошка) 

Учень 3.  Без рук, без ніг, а на повітку збіг. (Хміль) 

Учень 4. А що за квітка є, що і сліпий взнає? (Будяк) 

Учень 5. Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. (Водяні лілії) 

Ведучий. В народі вінок, квіти – обов’язкові атрибути народних обрядів, звичаїв. Про них є чимало легенд, переказів, послухаємо їх. (Кілька учнів розповідають легенди)

Легенда про волошку 

Красивий юнак Ціанус так захопився польовими квітами, що ходив полями і плів з них вінки. Якось богиня Флора знайшла його мертвим. Тоді вона перетворила його на волошку Ціанус – означає синій.

Легенда про грицики 

Колись сільський пастушок Грицько пошкодив ногу. Що робити? Кров струмком біжить, не зупинити. Тоді зірвав він жмут невідомої трави, приклав до рани, і кровотеча вщухла.

Відтоді вдячні нащадки і назвали непоказані квіти – грициками.

Легенда про чорнобривці 

Назва чорнобривців пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки – чорнобривці.

Ведучий. А тепер проведемо конкурс букетів і композицій, які підготував кожен клас. Оберемо журі. Кожен клас ознайомлює присутніх зі своїм букетом чи композицією і захищає його віршем, піснею чи танцем.

Журі підводить підсумки. Оголошує переможців і нагороджує їх.

Ведучий.  Мова квітів зародилася давно, кілька століть тому на Сході. Букет, як лист приносив звістки, призначав зустрічі, висловлював почуття. Символіка квітів і на сьогодні збереглася. 

Айстра – символізує сум, волошка – простоту і ніжність, мак – красу і молодість, мальва – красу, дзвоник польовий – вдячність, троянда – кохання і здоров’я, ромашка – кохання і мир, фіалка – сором’язливість.

А ще з рослинами пов’язано багато прикмет. Нині доведено, що понад 400 представників флори по-своєму реагують на зміну погоди, їх так і називають – рослини-барометри. Візьмімо, для прикладу звичайну папороть. Якщо в неї скручене до низу листя – сподівайся на сонячний день, а випростане – не забудь захопити з собою дощовика. Придивіться і до жовтої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в’ються комахи – бути негоді. Чи таке: вранці не розпустилися білі квіточки зірочника, мокришника, або мальви – на дощ. Це ж саме віщують опущені долі й стулені листочки конюшини і квасениці, згорнуте суцвіття кульбаби, сплюснуті пелюстки паничів. 

Квіти не тільки у вінок вплітають. На Україні віддавна поширився звичай класти у першу купіль дитини різні ароматичні рослини, промовляючи при цьому побажання. Використовували для цього квіти, які за народними розуміннями, давали силу, здоров'я, доброту. Так, у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба (щоб був міцний), барвінок (щоб довго жив), чорнобривець (щоб був чорнобривий). А в купіль дівчинки ромашку (щоб була рум’яна), калину (щоб красива була), любисток (щоб люб’язна була), яблуко (щоб була червоненька).

Композиція «Мамин рушник».

Ведучий. Висить рушник у хаті на кілочку, калина червоніє на столі, а біля неї – житні колосочки, мов пустотливі братики малі. Це все – моя земля, моя Вкраїна, це рук моєї матері тепло. І цей рушник, яким і дочку й сина, благословляє мати на добро. Звучить пісня «Вишивала мама рушники».

Ведучий. Народна мудрість України всмоктала у себе виплекану за століття красу, поетичні погляди на природу та найдавніші легенди, якими овіяне існування рослинного світу. Через своє недбальство ми вже втратили чимало прекрасних повір'їв, переказів. Тож прикладаймося спраглими вустами до живлющих джерел народної мудрості, не даймо замулитись і зникнути їм, пробуймо ще захистити і зберегти ці тайни про квіти, трави і дерева, яких люди наділяли чарами, цілющою силою, магічними властивостями, що ми стали символом нашого буття. Народ раніше був ближче до природи, шанував її. Освячував, переймався її красою, ласкавістю, гордістю. Ми часто забуваємо, що природа подарувала свої цілющі скарби навік. І ми повинні берегти їх, як своє життя.Любити природу – це значить берегти її.

Учень 1. Любити природу не як символ душі своєї.

Люби природу не для себе, люби для неї.

Учень 2. Квіти – це історія нашого народу.

Квіти – це наша природа.

Квіти – це ми.

Результат.

Сплетені віночки з квітів для матусь. Збірка українських пісень про квіти.

ЗУСТРІЧ ПТАХІВ ЗА СЛОВ’ЯНСЬКИМИ ЗВИЧАЯМИ

Свято для учнів початкових класів

Автор: Панкевич І. В.,

вчитель початкових класів

Мета: забезпечити цільність сприйняття оточуючої дійсності, формувати різностороннє уявлення про світ птахів, розширити і поглибити знання про весняні явища за допомогою художнього слова. Виховувати любов до птахів, до природи, ознайомити з давніми народними звичаями зустрічі весни.

Обладнання: малюнки із зображенням птахів, інші ілюстрації, виставка дитячих книжок про птахів, ребуси, кросворди.

Хід заходу

1 учень. Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв нашого народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав потужний струмінь натхнення до селянської душі.

2 учень. Наші предки (на відміну від сучасної людини) отримували інформацію про прихід весни від птахів. Природа, як і багато років тому, не змінює своїх ритмів, і в середині березня починається справжній „пташиний” місяць.

3 учень. 14 березня, щоб прискорити процес приходу весни дівчатам і дітям на шию або руку прив’язували шерстяні ниточки червоного і білого кольору („марти”). Їх необхідно було носити до першого прильоту ластівок або лелек; лише тоді їх зав’язували на шиї тварин, на гілля плодових дерев або клали під камінь. Через декілька днів дивилися, що під каменем:  якщо там були комахи, то вважали, що народиться багато ягнят, якщо черв’яки, то буде багато лошат, а якщо сонечка – телят. Вважали, що такі ниточки володіють магічною силою.

4 учень. 17 березня  — день Преподобного Герасима. За народною прикметою в цей день прилітають з- за моря граки.

5 учень. 22 березня – день Сорока Святих мучеників. Скільки проталинок з’явилося, скільки й жайворонків прилетіло. Вважалося, що в цей день прилітають жайворонки. На Сорок святих печуть із тіста коржики у формі пташок на честь жайворонків, що тоді вилітають із вирію. Залишали „жайворонків” в повітках, давали вівцям, а одного кидали в піч. Діти ходили на вулицю кликати літо, ходили в поле і закликали: „ Жайворонок, жайворонок, візьми зиму, а нам дай літо!”

6 учень. Селяни по жайворонках ворожать на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя. Якщо ж вони летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.

7 учень. Якщо хлопці помітили лелеку, то показували йому свяченні коржики, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!

Коли діти бачили диких гусей, то підкидали угору солому і гукали: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились».

8 учень. 4 квітня  — пташка хвалиться першим яєчком. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.

9 учень. 7 квітня – Благовіщення. За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.

Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні.

10 учень. Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували „володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня „Благослов зиму руйнує”, а тому „на Благовіщення весна остаточно зиму переборює”.

11 учень. 9 квітня — на день Мучениці Мотрони Солунської примічали: „ Щука хвостом лід розбиває, а вівсянка співає: „ Кидай сани, бери віз ”.

Вчитель. Усі ці свята супроводжуються різними обрядами і звичаями, за допомогою яких люди виглядали і заклинали Весну хороводами, веснянками, щедрими подарунками.

— Давайте і ми, діти, заспіваємо веснянку, може, й до нас прийде весна-красна.Звучить веснянка „ Ой на горі кладочка”)

Вчитель. А тепер виберемо серед дівчаток паняночку, прикрасимо її стрічками і віночком.

Дівчинка-паняночка. Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати,

Зимочку в візочку,

Літечко в човночку!

(Учитель виймає з кошика булочки у формі пташок (“жайворонки”), роздає їх дітям)

Вчитель. Діти, мої діти,

Діти боженята,

Йдіть до мене “гурточком”,

Виберіть жайворята.

Жайворонки беріте,

На високу гору йдіте.

Пісеньок гарних співайте,

Весну-красну величайте.

Просіть жита, пшениці,

Всякої пашниці,

Дощика дрібненького,

Сонечка ясненького.

Дівчатка (під музику речитативом читають):

1. Ой виходьте, дівчата,

Та в сей час на вулицю,

Весну-красну стрічати,

Весну-красну вітати.

2. Будемо весну стрічати

Та віночки сплітати.

А віночки сплетемо,

Хороводом підемо.

(Звучить веснянка „Вийди, вийди, Іванку ”)

Перша учениця. Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами,

Де не ступить, з-під землі

Лізуть проліски малі.

Друга учениця. Як опустить вниз правицю,

Зеленіє скрізь травиця,

Як лівицю підведе,

Всюди листя молоде.

Третя учениця. На берізку гляне зблизька —

У сережках вся берізка,

До верби підійде — ба —

В білих котиках верба!

Четверта учениця. А як здійме руки вгору

До блакитного простору,

З кожним помахом руки —

Линуть з вирію пташки.

Весна. Вийшла я з лісу, лугові вклонилася.

Од вітрів і сонця—луг зазеленився.

А до мене трави у поля прослались,

А до мене птахи з гаю озивались,

А за ними в лузі зацвітали квіти.

Починаю, друзі, по землі ходити.

Діти. Ой ти весно, ти весна,

Ти чого до нас прийшла?

Весна. Я прийшла до вас з теплом

Із зеленим житечком.

1 учениця. Люба Веснонько благаю!

Поверни пташок до рідного краю,

Щоб гаї всі і луки піснями озвались,

Веселі промінця з небес засміялись!

Весна. Добре дівчатка,

Прилетять до Вас пташатка,

(Обійшовши довкола, всі стають й закликають птахів)

Із краю кураю

Пташок викликаю:

– Летіть, жайворонки,

До нашої сторонки,

Спішіть, ластів’ята,

До нашої хати –

Весну зустрічати,

Зиму проводжати!

Весна. (повільно проходжується і закликає).

Пташок викликаю з теплого краю!

Летіть, соловейки, на нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!!

Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!

Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,

Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!

1 учениця. Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою).

Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло! дівчатка кидають у слід грудочки землі.

2 учениця. А он журавлі, журавлини у небі (показують)

3 учениця.  А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть.

4 учениця. Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну землю повертаються.

Всі.  Нарешті діждалися!  Пісня „Прилетіли журавлі ”

Вчитель. А чи знаєте ви пташок, перших вісників весни?

1 учень. Першими прилітають жайворонки (ще в ХVІ столітті це були свійські птахи), тому їм присвячено багато весняних співанок.

2 учень. Старі люди розповідали, ніби пташка-жайворонок народилася із сонячного жару. Вона прокидається із сонечком і своїм срібним дзвінким голосочком сповіщає, що прийшла весна.

– Чом же ти, жайворонку, рано з Вирію прилетів,

Іще по горах сніженьки лежать,

Іще по долинах криженьки стоять!

– Ой я тії сніженьки крильцями розжену,

 Ой я тії криженьки ніжками потопчу!

(Українська народна пісня „ Жайвір прилетів”)

3 учень. Шанованим птахом був і соловейко.

Діти. — Ой ти соловейку, ти ранній пташечку,

Ой чого так рано із Вир’ячка вийшов?

Соловейко. — Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав,

Дажбог мене вислав і ключики видав:

З правої ручейки літо відмикати,

З лівої ручейки зиму замикати.

А ще по горах сніги лежали,

А по дорогах криги стояли.

Я тії сніги ніжками потопчу,

Я тії криги крильцями поб’ю,

І кубелечко я собі зів’ю,

І в кубелечку діток наведу.

4 учень. У веснянках звучать звертання і до гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок. Їм ставлять запитання про майбутній урожай, просять принести тепле літечко.

Лелеко-лелеко, до осені далеко?

Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!

Або:

Чорногузу, дядьку,

Зроби мені хатку,

І ставок, і млинок,

І вишневенький садок.

Або:

Ой вилинь, вилинь, гоголю,

Винеси літо з собою,

Винеси літо-літечко

І зеленеє житечко.

— Ластівочко сизокрила,

Звідкіля ти прилетіла?

— Прилетіла я порану

Із-за моря-океану.

— Що ти діткам принесла?

— Сонця, ласки і тепла!

1 учениця. Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато спостережень:

Як закувала зозуля, то можна купатися.

Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі, то буде мати гроші цілий рік.

Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію.

2 учениця. Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.

3 учениця. Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.

Весна. А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.

Ось послухайте і відгадайте:

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)

Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)

За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка)

Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел)

Двічі родиться, а раз умирає (Птах)

Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)

У воді купалася, а сухою зосталася (Качка)

Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна)

Які міста «літають»? (Орел.)

Які птахи не сідають на землю? (Стрижі.)

Який птах найменший в Україні? (Корольок.)

Що для птахів страшніше взимку—голод чи холод? Чому? (Голод.)

Який птах співає хвостом? (Бекас.)

Гнізда яких птахів їдять? (Стрижів.)

У якого птаха лише два пальці? (У страуса.)

Вчитель. Ось ви прослухали інформацію про найпоширеніших перелітних птахів нашої місцевості. А тепер, задавнім звичаєм, наші дівчата випекли жайворонків. Давайте візьмемо їх, вийдемо на двір і закличемо весну.Глядачі та учасники беруть жайворонків, ідуть у двір школи, підкидають і ловлять їх. Спіймавши, розламують і кладуть на гілках дерев для птахів. Потім усі йдуть розвішувати шпаківні.

Результат. Виготовлення шпаківень, годівниць, стіннівок та листівок «Птахи рідного краю».